Кодеин напиток Lean (лин) Купить закладки Приозерск

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.

Было это в прошлом году, когда я на шару поднялся. Решил я деньгами из домашней копилки успокаивающий купить, чтоб нервы не передергивали. Но стал вопрос - у кого читить? Кто мне достойным дельцом станет и пожалеет насчет качества?

Ну, и как обычно, нашелся такой марка, что чуть свет не потерял. Говорю ему, мол, хочу кодеин купить, брат, а он мне - у меня только мухомор есть, эффект то же самое, качество на высоте.

Что же делать, подумал я, плюнул на кодеин и взял пару грамм мухомора. Чтобы не было грустно, решил, что нужно какой-то приятный момент придумать. Вдруг - засветило! Пусть будет поездка на море! Но не просто так, а с моим котом Кентом, он же компаньон верный.

Пришлось мне Кенту специальный грузовик купить, чтоб его с собой везти. И когда уже все было готово, прыгнул я в грузовичок, заковал Кента в маленький жижак и погнали, братаны!

Дорога была подольше, чем я ожидал, и вот уже мое тело стало требовать энергии. Достал я свой айс, что на шару смог достать, и начал заряжаться. Айс, брат, это сущая энергия, ты шаришь, вся жижа пропадает. Я на нем пару часов продержался и поехал дальше.

Наконец, мы приехали на море. Наркотики уже начали действовать, и я ощущал себя так, будто параллельную вселенную открыл. Кент почуял мою эйфорию и тоже стал на экстазе, тусил и скачал по всей машине.

Вышел я из грузовичка, взял Кента на руки и пошел к океану. Кот, видать, на своей волне был, не заметил, как выпрыгнул мне из рук и отправился в воду. Понимаете, Кент не умеет плавать, ведь коты даже булки из пакета лапками открывают, не говоря уже о плавании в море.

Караул, братва! Я почувствовала невероятное напряжение и впервые за много лет проявила героический поступок. В воду бросилась, спасать своего кота, вытаскивала его из воды, чувствовала, что душа от радости раскалывается.

Но волна влепила мне по голове, и я потеряла сознание. Проснулась я на пляже, весь мокрый и синяками усеянный. Рядом сидел Кент, смотрел на меня и мурлыкал.

Героиновые зомби, медленно патрулирующие по берегу, смотрели на меня с недоумением. "А вот и наркоманка с своим котом", - подумалось мне, и я почувствовала себя как дома.

Тем не менее, ничего меня уже не колебало, я наслаждалась этими моментами беззаботности. Что там было сейчас и что будет потом - по барабану. Я уже была в своем мире, и никакая реальность не могла мне помешать.

Вернулись мы домой спустя несколько дней. Устали мы оба, но счастливыми были. Кент прыскал от счастья, когда я его из жижака вытащила, и я знала, что это было самое крутое приключение в его котовской жизни.

Короче, братва, дело в том, что нас с Кентом никто не остановит! Если есть хоть малейшая возможность веселиться и быть счастливым, надо брать ее! Ведь жизнь одна, и кайфовать надо каждую секунду!

Ну а я пошел, братва, закидывать очередной дозой мухомора и мечтать о новых приключениях со своим верным котом!